Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
За ініціативи Вищої ради правосуддя та Національної асоціації адвокатів України 1 березня 2021 року на базі Асоціації розвитку суддівського самоврядування України відбулася V Національна дискусія «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи».
Майданчиком для проведення заходу став Господарський суд Одеської області.
Під час заходу учасники обговорили актуальні та болючі теми сьогодення:
Захід відкрив заступник Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький, який розпочав свій виступ із того, що Рада ще у 2020 році попереджала як органи судової влади, так і органи виконавчої та законодавчої влади про те, що судова система зіткнеться з проблемами, зумовленими серйозним недофінансуванням. «Наразі потреби на фінансування системи задоволено на 38%. Це не просто дефіцит – можна сказати, що система взагалі не фінансується. На сьогодні до ВРП звернулося 68 судів, які фактично не можуть здійснювати правосуддя. Суди не в змозі надсилати кореспонденцію, повідомляти сторони про розгляд справ, сплачувати комунальні послуги. У таких умовах ми констатуємо неможливість доступу громадян до правосуддя». На думку заступника Голови ВРП, саме судді мусять займати більш активну позицію, щоб мати можливість впливати на ситуацію в судовій системі, в тому числі – з фінансуванням.
Співорганізатор заходу, голова АРССУ, суддя Господарського суду Одеської області Дмитро Бездоля звернув увагу учасників на таке: «Вища кваліфікаційна комісія суддів України припинила свою роботу більше року тому, однак на той час законодавець не передбачав такої тривалої відсутності органу, що проводить добір суддів. Наразі у доопрацьованій редакції законопроєкту № 3711-д, який днями буде розглянутий Верховною Радою України, враховано рішення Конституційного Суду України, висновок Венеційської комісії, напрацьовані позиції професійної спільноти, основні стандарти судової влади».
Під час заходу модератор дискусії, суддя Юлія Бездоля анонсувала проведення відкритого онлайн-опитування для професійної спільноти. Завдяки результатам опитування можна буде побачити реальну ситуацію в судовій системі та визначити шляхи подолання проблем. Опитування буде відкрите протягом тижня – до 5 березня 2021 року, пропонуємо долучитися!
Активну участь у дискусії взяли народні депутати України Денис Маслов, Тарас Тарасенко, Сергій Демченко та Роман Бабій.
Денис Маслов влучно зауважив, що законопроєкт № 3711-д є консенсусом між різними стейкхолдерами, щоб якомога швидше запустити процедури оцінювання та добору суддівських кадрів. «Я виділив для себе три основні ідеї (смисли), які мають переслідуватись при впровадженні судової реформи, а саме: захист та повага правосуддя, швидке та ефективне правосуддя, сувора та об’єктивна відповідальність. Лише за умови реалізації цих трьох ключових ідей можна стверджувати, що судова реформа успішна», – зазначив він.
Тарас Тарасенко наголосив, що важливо забезпечити, щоб Комісія з питань доброчесності та етики не була значним фільтром і не приймала рішення щодо кандидатів, адже це мають робити уповноважені органи. За його словами, Громадська рада доброчесності та/або етична комісія мають надавати рекомендації, але в жодному разі не приймати кінцеві рішення.
Сергій Демченко висловився з приводу етичної комісії при Вищій раді правосуддя, яку пропонують створити іноземні партнери. За його словами, в нинішній редакції комісія має виключно обвинувальний нахил, оскільки передбачає у своєму складі лише прокурорів та суддів, які розглядали справи, пов’язані із корупцією. На його думку, було б доречним передбачити участь у комісії адвокатів та науковців.
Крім того, Сергій Демченко підтримав позицію народного депутата Тараса Тарасенка з приводу неприпустимості формування в країні двох органів з однаковими функціями з визначення доброчесності та майже однаковим складом – Комісії з питань доброчесності та етики і Громадської ради доброчесності. Він зазначив, що це питання потребує доопрацювання.
Суддя Великої Палати Верховного Суду Тетяна Анцупова наголосила на важливості проведення фахових обговорень щодо пошуків вирішення проблем у судовій системі та підкреслила неприпустимість хаотичного реформування судів. «Реформи мають бути продуманими та системними, тільки тоді вони приведуть до стратегічної мети – підтримання ефективності судової влади та довіри до неї», - зазначила суддя та науковець Тетяна Анцупова.
Народний депутат України Роман Бабій зауважив, що до того як підтримати ініціативу про внесення змін до КАС України щодо передачі окремих категорій справ до Верховного Суду, потрібно спочатку проаналізувати, чи впорається ВС з тим обсягом справ, які він отримає внаслідок запровадження такої новели законодавства.
За словами Андрія Жука, члена Ради суддів України, голови Комітету РСУ з незалежності, судді Касаційного адміністративного суду у складі ВС, Верховний Суд і надалі буде відстоювати позицію, що він є судом права, на що має бути спрямована й уся подальша законотворча робота. «Законопроєкт № 5067 передбачає передачу до Верховного Суду як суду першої інстанції певних категорій справ. За минулий рік по всій країні налічувалося близько 5000 таких матеріалів. Якщо ці справи надходитимуть до ВС, це призведе до перевантаження суду та до втрати відповідачами права на касаційне оскарження», – зауважив Андрій Жук.
Адвокат та науковець Олександр Серьогін зазначив, що, як свідчить світова практика, створення спеціалізованих судів виявилось не виправданим, тому у світі існує тенденція до скорочення спеціалізованих судів, зокрема в Канаді та Німеччині. З точки зору наукової моделі розподіл повноважень, який призводить до неможливості реалізації права на касаційне оскарження, є неприпустимим.
З приводу передбаченого законопроєктом № 5068 порядку обрання членів ВРП Олександр Серьогін також навів світову статистику стосовно залучення до цього процесу іноземних фахівців. За його словами, у світі існують поодинокі приклади такої моделі, та, як правило, вони не були виправданими.
Кандидати на посади суддів Олександр Іщенко та Євгенія Філіпова вкотре зауважили, що кадровий резерв суддів залишився доволі невеликим. «Ми закликаємо якнайшвидше розблокувати роботу ВККСУ. Наразі у системі більше 1900 вакантних посад суддів. Однак це не має стати причиною для відмови держави виконувати функцію із захисту громадян та забезпечення права на справедливий суд», – наголосив Олександр Іщенко.
До фахової дискусії долучилися також судді з Києва, Одеси та Вінниці.
Суддя П’ятого апеляційного адміністративного суду, член правління АРССУ Олександр Кравець зауважив, що органи суддівського самоврядування мають не лише контролювати деякі процеси, а й бути їх активними учасниками. Крім того, питання доброчесності має бути законодавчо врегульоване, а вирішувати питання про доброчесність судді має лише професійне суддівське середовище.
Суддя Авдіївського міського суду Донецької області, член правління АРССУ Олена Панченко у своєму виступі загострила увагу на критичному стані фінансування судової влади та вкотре наголосила, що фінансове забезпечення системи правосуддя – це запорука гарантії незалежності суду.
«Я хочу наочно показати, яку заробітну плату наразі отримують судді та працівники апарату суду. В різних регіонах за лютий 2021 року судді отримали від 2000 до 6000 гривень (сума залежить також від суду). Звісно, найгіршою ситуація є в місцевих судах регіонів. Працівники апарату суду, а це висококваліфіковані спеціалісти, які працюють понаднормово та тяжко, отримали близько 1000 гривень заробітної плати. Це знущання!» – заявила суддя Олена Панченко.
«Уже понад півроку ми говоримо про те, що не можемо реалізувати потреби на мінімально необхідні речі в суді, без яких не можна говорити про справедливий суд, – зазначила у своєму виступі заступниця голови Вінницького міського суду Вінницької області Ірина Курбатова. – Справедливий суд передбачає дотримання справедливої процедури, одним із елементів якої є повідомлення учасників про розгляд справи. Однак ми не можемо це забезпечити через відсутність коштів на папір та надсилання судових повісток. Із жовтня 2020 року й понині ситуація не змінилася. На сьогодні наш суд має 10 000 ненадісланих документів – судових рішень, повісток тощо».
Вища рада правосуддя щодня отримує листи від судів про брак коштів. Ця інформація систематизується та розміщується на офіційному сайті ВРП.
Адвокат, радник першого заступника Міністра фінансів України Олексій Лясковець зазначив, що, на його думку, саме неефективні управлінські рішення Державної судової адміністрації України призвели до критичної ситуації з фінансуванням, оскільки сама ДСА з її територіальними управліннями фінансується на 100%, на відміну від судів по всій країні.
«Потрібно комплексно підходити до питання фінансування системи та планувати його з урахуванням навантаження судів та суддів», – зауважив Олексій Лясковець.
Адвокат Діана Яковлева присвятила свій виступ актуальній темі: «ПравосуТТя, або Дещо про запит суспільства на справедливість: судовий аспект». На її думку, судова реформа, яку пропонують зараз, є доволі незрілою, оскільки не має нічого спільного із запитом суспільства на справедливість. «Під час довготривалого реформування судової системи багато хто забуває про пересічних громадян та їхні потреби. Реформа триває та не закінчується, але мало хто з громадян може сказати про комплексне покращення», – зазначила Діана Яковлева.
У заході також узяв участь голова професійної громадської спільноти «Асоціація суддів у відставці» Денис Нев’ядомський. На його переконання, судді-відставники мають захищати свої права та законні інтереси, адже згідно із законом діючі судді та судді у відставці мають рівний статус. Також Денис Нев’ядомський наголосив на тому, що наразі у зв’язку із складною ситуацією у судовій системі кількість суддів, які планують чи вже прийняли рішення піти у відставку, збільшується.
Нагадаємо, що пряма трансляція заходу відбувалась на Facebook-сторінках Вищої ради правосуддя, Асоціації розвитку суддівського самоврядування України та Господарського суду Одеської області. Запис трансляції можна переглянути на Youtube.